Луценко Анатолій Федорович

Анато́лій Фе́дорович Луце́нко (17.02.1925-19.10.2002) — український поет, художник, вчитель. Відмінник народної освіти. Член Національної спілки письменників України з 1996 року[1], лауреат Премії Григорія Сковороди та Премії Івана Огієнка[2].

Анатолій Федорович Луценко
Народився	17 лютого 1925(1925-02-17) с. Саверці, Попільнянський район, Білоцерківська округа (тепер Житомирська область)
Помер	19 жовтня 2002(2002-10-19)(77 років) смт. Калита, Броварський район, Київська область
Поховання	смт. Калита
Країна	СРСР Україна
Діяльність	художник, поет, публіцист
Знання мов	російська
Нагороди

. . . Луценко Анатолій Федорович . . .

Народився 17 лютого 1925 року в с. Саверці Попільнянського району Житомирської області.

В дитинстві сином ворога народу

Мене вважали… Тяжко й дотепер.

Ходив у школу босий і голодний

Один я в класі був не піонер.

Як те пташатко, загнане у клітку,

За що? Мале, невинне… Я — дитя!

Ніхто не бачив, як я плакав гірко,

Як проклинав не раз своє життя.

У 30-40-х роках родина Анатолія Федоровича була розкуркулена та заслана в Сибір. В 16 років, під час Другої світової війни потрапив у фашистський табір Освенцим. Звідки втік через Францію за допомогою Руху Опору, учасником якого він був[3].

У 1948 р. закінчив Київське училище прикладних мистецтв, у 1972 р. — Ленінградську академію мистецтв. З 1972 року і до кінця життя працював вчителем образотворчого мистецтва в Калитянській середній школі на Броварщині, де організував мистецьку студію «Веселка». Тепер у школі створено його музей.

Створив 4 альбоми пейзажних малюнків по 200 у кожному, також опанував графіку та іконопис. Анатолій Федорович розписав відбудувану Свято-Миколаївську церкву в с. Калита.

У своїх віршах намагаюсь передати судьбу отчого краю, рідного села, з якого пішов у життя. Пішов пізнавати барву і слово, які любляться мені. На рідній землі стільки зваби, зваги і ще такого, чого не в силах передати барвами. Тоді беруся писати. Беруся за слово. Хочеться, щоб слово стало барвою, а барва – мелодією.

. . . Луценко Анатолій Федорович . . .

Ця стаття опублікована з веб-сайту Wikipedia. Оригінальна стаття може бути дещо скорочена або змінена. Можливо, деякі посилання були змінені. Текст ліцензований згідно з «Creative Commons – Attribution – Sharealike» [1], а деякі з текстів також можуть бути ліцензовані згідно з умовами «GNU Free Documentation License» [2]. До медіафайлів можуть застосовуватися додаткові умови. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтеся з нашими юридичними сторінками . Веб-посилання: [1] [2]

Аўгустоўскі канал

Лэнд-ліз

Іштван Бачкаі

Арцём Васькоў

Алена Цэпрынская

Гісторыя пошты і паштовых марак Ватыкану

Царква эвангельскіх хрысьціянаў-баптыстаў (Пружаны)

Уладзімер Здановіч

Маршалак вялікі каронны

Луценко Анатолій Федорович

. . . Луценко Анатолій Федорович . . .

. . . Луценко Анатолій Федорович . . .

. . . Луценко Анатолій Федорович . . .

Малоархангельськ

Рязанов Василь Федорович

Санні Салджик

Ратина сірочерева

Хапчерангинське сільське поселення

Helopsaltes